Наукові школи

Наука — це процес творчої діяльності людей з отримання нових знань, відкриття об’єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку, а також результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів. Наука являє собою соціальний інститут, що включає окремих науковців та їх формальні і неформальні об’єднання, організації.

Важливою складовою в системі наукового потенціалу будь-якої країни є наукове співтовариство, що уособлює в собі одну зі структурних одиниць науки. Перспективи науки завжди визначалися перспективами провідних наукових шкіл. Особливо це характерно для ХХІ ст., коли будь-які наукові проблеми потребують об’єднання зусиль науковців, створення їх колективів. За цих умов особливої актуальності набуває створення наукових шкіл, які представляють собою один з типів наукової спільноти, особливу форму кооперації наукової діяльності. Вони здатні вирішувати комплекс завдань наукової діяльності з певного напряму в їх єдності і взаємообумовленості. Наукова спільнота завжди відчуває нагальну потребу у постійних контактах, обміні інформацією, взаємній оцінці, а отже, у формуванні наукових шкіл.

Наукові школи, що формуються навколо провідних науковців, представляють собою інтелектуальну, неформальну, відкриту спільноту науковців різного віку і статусу, що розробляють під керівництвом її лідера висунуту ним дослідницьку програму

Процес формування наукових шкіл достатньо тривалий і складний. Головну роль у ньому відіграє її лідер, його здатність не лише висунути певну дослідницьку програму, але й згуртувати навколо себе творчий колектив. Отже, наявність лідера – це обов’язкова умова існування наукової школи.

Формування наукових шкіл в умовах академічних інститутів полегшується тим, що творча атмосфера, яка панує в них, наявність талановитих учнів з аспірантів, наукової бази, співпраця з закладами освіти, тісний взаємозв’язок з практикою – все це сприяє провідним науковцям, що очолюють школу, добиватися суттєвих результатів у науці.

Суттєвою ознакою наукової школи є те, що вона здатна одночасно реалізувати функції ініціатора наукових ідей, відтворення наукових знань, їх транслятора і підготовки наукових кадрів. Важливою характеристикою наукової школи є активна наукова діяльність, що пов’язана з розробкою певних наукових проблем, з діяльністю аспірантури та докторантури, підготовкою дисертаційних досліджень, проведенням тематичних конференцій та інших наукових заходів, публікацією наукових результатів у вигляді монографій, наукових доповідей і статей.

Таким чином, основними ознаками сформованої наукової школи є її авторитет у науковій спільноті, високий рівень досліджень, їх оригінальність, наукова репутація, наукові традиції, спадковість поколінь.

У 2011 р. з метою активізації наукових досліджень, підвищення їх конкурентоспроможності як на вітчизняному ринку знань, так і за межами України, а також популяризації наукових досягнень науковців вченою радою Інституту було ухвалено рішення про формування наукових шкіл. Метою діяльності наукових шкіл є створення нового наукового знання, актуального як для теорії, так і практики державо- і правотворення в Україні, і на цій основі розвиток наукового потенціалу Інституту, забезпечення спадковості поколінь у науковому співтоваристві Інституту, стимулювання діяльності наукових підрозділів, наукових співтовариств Інституту з організації науково-дослідної роботи, подальший розвиток інтеграції науки, освіти і практики.

Керівництвом Інституту за участю провідних науковців було підготовлено Положення про наукову школу НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування. Дане положення розроблене відповідно до вимог законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про науково-технічну інформацію» та на основі статутів Національної академії правових наук України і Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування.

Основні завдання наукових шкіл Інституту є:

– розробка теоретичних концепцій, підходів, положень, що підтверджують ту чи іншу наукову гіпотезу;
– збереження і примноження традицій і цінностей наукової школи на всіх етапах її становлення та розвитку;
– популяризація отриманих результатів досліджень;
– постійне залучення до наукової діяльності обдарованої молоді, здатної до самостійного наукового пошуку;
– розвиток атмосфери творчості, новаторства, відкритості для наукових дискусій;
– інтеграція теоретичних доробків наукової школи з навчальним процесом і їх впровадження в практику.

Рішенням Вченої ради Інституту було оформлено існування в Інституті трьох наукових шкіл:

  1. Конституційно-правові основи державотворення України в умовах європейської інтеграції (керівник школи – доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Ю. П. Битяк, заступник керівника школи – кандидат юридичних наук, доцент І. В. Яковюк).
  2. Генезис та напрями розвитку правової системи України (керівник школи – доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України О. В. Петришин).
  3. Конституційно-правове забезпечення прав і свобод людини і громадянина (керівник школи – доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України П. М. Рабінович).
  4. Актуальні проблеми муніципального права та територіальної організації влади (керівник школи – доктор юридичних наук, професор С.Г. Серьогіна).