Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування наданий науково-консультативний висновок щодо окремих питань застосування норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування за зверненням виконавчого комітету Харківської міської ради наданий науково-консультативний висновок щодо окремих питань застосування норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У висновку, зокрема, надане роз’яснення окремих положень законодавства, пов’язаних із здійсненням реєстрації місця проживання / перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи через представника.

Зокрема, у Висновку відзначено, що відповідно до п.4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі – Правила реєстрації), реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання документів: 1) особою або 2) її представником. Отже, звернення до органу реєстрації може бути здійснено як особисто самою фізичною особою, так і її представником. Пунктом 6 Правил реєстрації визначається два види представників, які можуть звернутися до органу реєстрації: 1) законний представник та 2) представник на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. В свою чергу, представництво за довіреністю може ґрунтуватися на договорі або акті органу юридичної особи (ст. 244 ЦК України).

Крім того, відповідно до п.8 Правил реєстрації особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання. Дане положення не можна вважати дублюванням правила про реєстрацію місця проживання через представника, оскільки існують певні особливості здійснення доручення відповідній посадовій особі.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII встановлено три форми здійснення управління багатоквартирним будинком: 1) його співвласниками; 2) управителем; 3) об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ)).

У разі, якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем, між ним та співвласниками укладається договір про надання послуг. Умови цього договору повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Сьогодні є чинним Типовий договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 484 (далі – Типовий договір). Однак, враховуючи останні зміни до законодавства у сфері управління багатоквартирним будинком, розробляється новий Типовий договір.

Управитель діє у відносинах з третіми особами не від імені співвласників багатоквартирного будинку, а від власного імені (Типовий договір). Таким чином, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не є підставою виникнення відносин представництва, оскільки відповідно до ч.2 ст. 237 ЦК України не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

У разі, якщо в договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, буде передбачено, що управитель здійснює так звані сервісні послуги, зокрема, реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання мешканців будинку, зазначені дії управитель вчиняє без довіреності.

Управління багатоквартирним будинком може здійснюватися ОСББ, тобто юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III).

ОСББ може представляти інтереси співвласників будинку, але тільки у випадках, передбачених законодавством, статутом об’єднання, та відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами (абз. 8 ч.1 ст. 18 Закону України «Про ОСББ»). Чинне законодавство не передбачає права/обов’язку ОСББ здійснювати реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання співвласників будинку. Однак перелік прав та обов’язків ОСББ, встановлений законом, може бути доповнений Статутом ОСББ.

У разі, якщо в договорі з управителем або в Статуті ОСББ не передбачено проведення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання співвласників будинку, дана дія може здійснюватися лише на підставі укладеного договору доручення (ст. 1000 ЦК України). При цьому довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність (ч.1 ст. 1007 ЦК України).