Міжнародна науково – практична конференція «Інформаційне суспільство і держава: проблеми взаємодії на сучасному етапі

26 жовтня 2012 року Інститутом державного будівництва та місцевого самоуправління НАПрН України спільно з Національною академією правових наук України та Національним університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» була проведена міжнародна науково-практична конференція: «Інформаційне суспільство і держава: проблеми взаємодії на сучасному етапі».

В ході конференції було обговорено низку актуальних питань:

– інформація в сучасному суспільстві;

– інформаційне суспільство як етап розвитку цивілізації;

– інформаційні продукти та послуги;

– держава як суб’єкт інформаційних відносин;

– Інтернет та інформаційне суспільство;

– інститути інформаційного суспільства;

– обмін інформацією як об’єкт людської діяльності;

– культура інформаційного суспільства;

– ідеологія інформаційного суспільства;

– політика інформаційного суспільства;

– проблеми безпеки в інформаційному суспільстві;

– технології та інновації інформаційного суспільства;

– інтелектуальні інформаційні технології ХХІ століття.

 

Учасники міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційне суспільство і держава: проблеми взаємодії на сучасному етапі» розглянувши сучасні тенденції й закономірності формування глобального інформаційного простору та розбудови інформаційного суспільства в Україні рекомендували:

– продовжити широке обговорення проблем формування і розвитку інформаційного суспільства в Україні;

– організувати проведення низки наукових конференцій, семінарів, круглих столів та експертних зустрічей, у т.ч. міжнародних і загальнодержавних, в ході яких опрацювати проблеми кодифікації інформаційного законодавства та розробки Інформаційного кодексу України;

– подати профільним комітетам Верховної Ради України пропозиції щодо створення робочої групи з питань кодифікації та удосконалення інформаційного законодавства України;

– під час визначення інформаційної природи об’єктів авторського права слід виходити з того, що, по-перше, захист авторських прав на вироблену інформацію є одним з пріоритетних напрямів законодавчого забезпечення формування і розвитку глобального інформаційного простору і інформаційного законодавства; інформаційні властивості об’єктів авторського права обумовлені стрімким розвитком інформаційно-цифрових технологій, що забезпечують необмежене переміщення творів у глобальному інформаційному просторі; безкоштовне вироблення копій творів, що ідентичні оригіналам; виготовлення тимчасових копій тощо, що обумовлює необхідність розробки нових правових конструкцій для якісно нового рівня захисту авторських прав у глобальному інформаційному просторі;

– в якості правового механізму, спрямованого на захист інтересів держави, суспільства і окремої особи в мережі Інтернет, пропонується закріпити в договірній практиці інформаційних провайдерів правила розміщення і розповсюдження масової інформації користувачів їх послуг, правила отримання і попереднього розгляду скарб про порушень законодавства під час розповсюдження масової інформації і передбачити на рівні договірних відносин можливість документування і наступного оперативного усунення або обмеження доступу до інформації з фіксацією незаконного або спірного змісту;

– змінити чинне законодавство з урахуванням Модельного закону країн СНД «Про персональні дані», а також зобов’язати власників інформаційних ресурсів і систем, а також інформаційних провайдерів інформувати користувачів про характер інформаційних процесів щодо збору і використання персональних даних і в обов’язковому порядку робити запит на попередній дозвіл користувача на збір і використання персональних даних;

– договірна база операторів зв’язку і чинне законодавство про зв’язок повинно бути доповнене нормами, що забороняють фальсифікацію даних про відправника електронної пошти і регламентують зберігання технічної інформації, що передбачена для вияснення наявності факту і характеру поштового розсилання;.

– через використання електронної пошти в судових процесах і для надання електронному документообігу одноманітності компетентним органам необхідно розробити спеціальні регламенти роботи з електронною поштою, що визначають правовий статус  останньої, права і обов’язки учасників процесу щодо її використання;

– оскільки більшість листів, що не запитувалися і адресуються українським користувачам, надходять з закордону, необхідна участь України в розробці і наступному укладанні відповідних міжнародних угод, що регулюють розповсюдження спаму і масової інформації в мережі Інтернет;

– необхідно законодавчо врегулювати проблему обмеження права на таємницю приватного життя (розширення сфери публічності) для окремих категорій громадян. Це дозволить усунути можливість маніпуляції і забезпечить належну реалізацію активного й пасивного виборчого права поряд з реалізацією права на отримання інформації;

– забезпечити наукову розробку проблем розбудови інформаційного суспільства у сфері:

а. філософії інформаційного права,

б. теорії інформаційного права,

в. теоретико-правових основ формування інформаційного суспільства,

г. пошуку балансу між необхідністю забезпечення прав людини в інформаційній сфері та потребою суспільства і держави в інформаційній безпеці,

д. взаємодії інформаційного суспільства і держави,

є. інформаційного правопорядку.

– опрацювати питання щодо шляхів об’єднання зусиль вчених Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України, Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування НАПрН України та інших наукових установ і навчальних закладів у дослідженні проблем розбудови інформаційного суспільства.

 

За результатами роботи конференції було видано: «Інформаційне суспільство і держава: проблеми взаємодії на сучасному етапі», матеріали науково – практичної конференції НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України. – Х. ., 2012.