Науково – практичний семінар «Програма «Східне партнерство» як правова платформа співпраці України і ЄС»

19 квітня 2012 року Інститутом державного будівництва так місцевого самоврядування НАПрН України в рамках VI Всеукраїнського фестивалю науки спільно з Національною академією правових наук України та Національним університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» було проведено науково-практичний семінар: «Програма «Східне партнерство» як правова платформа співпраці України і ЄС».

В процесі проведення семінару предметом обговорення стало широке коло актуальних питань, пов’язаних із залученням України до реалізації програми «Східне партнерство», а саме:

– можливі напрямки розвитку відносин з ЄС, як стратегічним партнером України;

– шляхи формування збалансованої політики у відносинах з Європейським Союзом;

– способи забезпечення реалізації заходів, спрямованих на підготовку України до вступу в ЄС;

– адаптація законодавства України до європейських правових стандартів як шлях її реінтеграції в об’єднану Європу.

 

Учасники науково-практичного семінару «Програма «Східне партнерство» як правова платформа співпраці України і ЄС» розглянувши сучасні тенденції й закономірності розвитку відносин України і Європейського Союзу рекомендували:

– визначити специфіку східного напряму «політики сусідства» ЄС, оцінити вплив «політики сусідства» на процес європейської інтеграції країн-партнерів «Східного партнерства» ;

– проаналізувати взаємозв’язок і взаємозалежність дій ЄС і України під час вирішення взаємно важливих внутрішньо-і зовнішньополітичних завдань в контексті розвитку «політики сусідства»;

– здійснювати прогнозування і систематизацію можливих наслідків реалізації «політики сусідства» як для інтеграції України до ЄС, так і для розвитку її відносин з Росією, країнами-учасницями Митного союзу та державами СНД;

– вивчити роль російського фактору на взаємодію України,  Білорусі та Молдови з Європейським Союзом в контексті як політики сусідства, так і європейської інтеграції в цілому;

– проаналізувати, наскільки програма «Східне партнерство» і «політика сусідства» в цілому здатна забезпечити еволюцію внутрішньополітичної ситуації в Україні та решті країн-партнерів Східного партнерства, трансформацію їх моделей управління і появу конвергенцій них форм політичних режимів;

– враховуючи те, що «політика сусідства»  походить з того, що наявність закріплених зовнішніх кордонів не є перешкодою для реалізації політики  «європеїзації» на прикордонних територій, а також те, що повноцінне членство не може бути єдиним способом розповсюдження європейських цінностей, необхідно переглянути на доктринальному рівні зміст класичного поняття «кордон», маючи на меті подолання властивої йому традиційної «бінарної» логіки — перебувати по цю чи іншу сторону межі;

– враховуючи той факт, що на формування концептуальної основи політики сусідства» ЄС здійснюють вплив різні теорії політичного і соціально-економічного розвитку, необхідно здійснення сукупності концепцій, що обґрунтовують вигоди і перспективи регіонального співробітництва, що сприятиме визначенню засад і методів реалізації «політики сусідства»;

– дослідити і співставити зміст термінів(східні сусіди (Easternneighbors) і його синонім «західні нові незалежні держави» (WesternNIS ), європейські сусіди (EuropeanNeighbours), східні партнери (Easternpartners), східний вимір (EasternDimension)), що використовуються в «політиці сусідства» ЄС;

– забезпечити підтримку створенню мережі двосторонніх поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі між країнами-партнерами програми «Східного партнерства»на основі принципів та цілей, на яких побудована і діє зона вільної торгівлі між ЄС та країнами-партнерами;

– покращити координацію і підвищити ефективність зв’язків та співробітництво між регуляторними органами країн-партнерів програми «Східного партнерства»;

– активізувати традиційні торговельні контакти з метою розширення торгівлі товарами і послугами між країнами-партнерами Східного партнерства;

– посилити співробітництво у контексті спрощення торговельних та митних процедур, а також управління кордонами з метою безперешкодного руху товарів між Європейським Союзом та країнами-партнерами Східного партнерства), посилити безпеку та активізувати боротьбу з митним шахрайством;

– визначити дорожню карту приєднання України до Спільної транзитної системи (членство у Спільній транзитній конвенції та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами);

– спираючись на Договір про Енергетичне Співтовариство та Договір про Енергетичну Хартію вивчити разом з країнами-партнерами у сфері енергетики, які не є учасниками Східного партнерства, способи покращення умов довгострокових зобов’язань щодо постачання та закупівлі, гарантій транзиту, безпеки інфраструктури, що забезпечить рівні умови та заохочуватиме постачальників третіх країн та потенційних інфраструктурних інвесторів;

– спільно з державами-членами ЄС та країнами-партнерами Східного партнерства активізувати розвиток та впровадження механізмів взаємної енергетичної підтримки та безпеки, включаючи механізми раннього попередження та спільних безпекових дій;

– зміцнити контакти з державами-членами ЄС та країнами-партнерами Східного партнерства з питань енергетичної безпеки та посилення готовності до енергетичних криз шляхом створення панелі з питань енергетичної безпеки Східного партнерства, прагнучи формалізації взаємодії країн Східного партнерства на непостійній основі з Мережею кореспондентів ЄС з питань енергетичної безпеки, Координаційною групою з питань газу та Групи з постачання нафти та маючи на увазі роботу, проведену в інших форматах;

– сприяти розвитку інфраструктури для зрідженого природного газу в чорноморських країнах-партнерах та в ЄС;

– активізувати діяльність щодо створення асоціацій між енергетичними установами ЄС та країнами-партнерами Східного партнерства, які працюють в сфері енергетики (регулятори, агентства з питань енергоефективності та відновлювальної енергії);

– спільно з країнами-партнерами забезпечити розробку всеохоплюючих та узгоджених стратегій стосовно політик ринку праці, покращення соціального діалогу, зменшення бідності, соціального залучення та захисту, а також рівних можливостей;

– посилити співпрацю з Європейським Союзом та країнами-партнерами в питанні співпраці в сфері охорони здоров’я (ВІЛ/СНІД та туберкульоз тощо);

– налагодити партнерські домовленості між компетентними органами влади країн-партнерів та Комісією ЄС і державами-членами ЄС для зміцнення інституційної спроможності та покращення підготовленості до подолання транскордонного поширення захворювань;

– продовжити роботу щодо зближення законодавства України із законодавством ЄС у сфері навколишнього природного середовища та посиленої реалізації багатосторонніх угод з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Кіотський протокол, Конвенція з питань біологічного різноманіття, конвенції Економічної комісії ООН для Європи);

– активізувати обмін досвідом з державами-членами ЄС та країнами-партнерами в питанні визначення найкращої практики стосовно стратегічного планування, управління у сфері навколишнього природного середовища, моніторинг прогресу у цій сфері, а також фінансування інвестицій довкілля в регіональному контексті;

 

За результатами семінару було видано: «Програма «Східне партнерство» як правова платформа співпраці України і ЄС»: збірник наукових праць (матеріали науково – практичного семінару), 19 квітня 2012 р. / ред.кол.: С.Г. Серьогіна, І.В. Яковюк, О.Я. Трагнюк. – Х.: НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2012. – 112 с.