СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ

ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

НА 2018-2022 РОКИ

 

ВСТУП

Розвиток вітчизняної державності в умовах, коли суспільство демонструє сталий запит на оновлення всієї системи публічної влади, як ніколи актуалізує гостру потребу у комплексному доктринальному осмисленні процесів державотворення та формування муніципальної влади, завдяки яким, фактично, закладаються основи суспільного розвитку не лише сучасного, але й наступних поколінь громадян нашої країни.

Складні теоретичні і практичні проблеми, що стоять перед політичною елітою, вченими-правознавцями і юристами-практиками України, потребують спрямування наукового потенціалу на комплексне дослідження юридичних аспектів проблематики процесів розбудови державності в Україні. Ідеться про фундаментальну наукову розробку питань правового статусу людини і громадянина, проблем функціонування органів державної влади, конституційно-правових, адміністративно-правових відносин, питань становлення та реалізації місцевого самоврядування, порівняльного правознавства з державно-правових проблем, і багатьох інших, актуальних питань.

Юридичній науці належить ключова роль у визначенні орієнтирів управління суспільними процесами. Вона здатна пропонувати об’єктивну, обґрунтовану та послідовну програму формування, функціонування і розвитку відповідних структур публічної влади. В умовах правової реформи дослідження держави та місцевого самоврядування покликані відіграти особливу роль. Саме вони повинні бути основним джерелом знань і практичних рішень на інноваційній основі, головним рушійним механізмом політико-правового розвитку держави.

Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України (далі – Інститут), створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 959 від 14.06.2000р., є провідною науковою установою України, що спеціалізується на дослідженні юридичних аспектів процесів розбудови державності в Україні: децентралізації влади, реформи адміністративно-територіального устрою, проблем функціонування органів державної влади, здійснення місцевого самоврядування, службового права, публічного адміністрування, європейського та міжнародного права, реалізації прав і свобод людини і громадянина, гендерної рівності, інших актуальних державознавчих проблем. За роки свого функціонування Інститут сформував потужний кадровий склад, до якого входять відомі в Україні та за її межами вчені-правознавці. Широта предметної спеціалізації наукових досліджень Інституту зумовили створення чотирьох територіально відокремлених спеціалізованих навчально-наукових лабораторій з центрами у м. Львів, м. Дніпро, м. Запоріжжя, м. Хмельницький.

За роки свого існування Інститут досяг серйозних результатів у розробці важливих теоретичних проблем правознавства і державознавства, став визнаним центром проведення наукових досліджень, надання консультативної допомоги органам державної влади та органам місцевого самоврядування, координації науково-дослідної роботи, підготовки наукових кадрів і здійснення міжнародних зв’язків в області права. В даний час Інститут проводить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі державно-правової теорії, вивчає механізми і тенденції правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної діяльності, розробляє на цій основі практичні рекомендації, бере участь у розробці законопроектів, сприяє підвищенню професійного рівня юристів, посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.

         Характерною ознакою здійснюваних Інститутом досліджень у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування є їх комплексний характер, що дозволяє враховувати політичні, економічні, фінансові, соціальні, соціально-психологічні індикатори розвитку суспільства. Праксіологічне значення діяльності Інституту полягає у здатності науково-обґрунтовано, комплексно та своєчасно виявляти «виклики» організації і функціонування публічної влади в Україні; готувати пропозиції щодо удосконалення інституційних позицій влади на різних рівнях; вносити зацікавленим суб’єктам рекомендації відносно оптимізації процесів децентралізації, досягнення оптимальної рівноваги між гілками влади, оновлення форм взаємодії державно-владних інституцій та органів місцевого самоврядування з громадськістю; передбачати сценарії розвитку держави і суспільства.

         Стратегія розвитку Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України є документом перспективного планування, що визначає напрями та основні завдання розвитку Інституту на довгостроковий період. Стратегію розроблено відповідно до Стратегії розвитку наукових досліджень НАПрН України на 2016 – 2020 роки та програмних нормативно-правових актів, зокрема Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України 12 січня 2015 р. № 5/2015; Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України 25 серпня 2015 р. № 501/2015; Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України 26 травня 2015 р. № 287/2015; Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 р. № 509-VIII.

 

МІСІЯ І ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ

В сучасних умовах державно-правового розвитку місією Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України стає наукове забезпечення модернізації державно-правових відносин в Україні, основних напрямів правової політики у сфері місцевого самоврядування та територіальної організації влади в державі, розбудови громадянського суспільства, сприяння зростанню інтелектуального і культурного потенціалу українського народу шляхом:

– утвердження Інституту як провідного вітчизняного наукового, науково-освітнього центру у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування;

– утвердження Інституту як провідного наукового експерта у сфері формування та реалізації державно-правової політики;

– зміцнення наукового потенціалу Інституту, розширення предметної сфери та поглиблення фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на пріоритетні для держави напрями науки і техніки, інноваційний розвиток держави і суспільства; 

– активізації науково-методичної та науково-експертної роботи задля підвищення якості нормопроектувальної та правозастосовної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

– випереджаючого розвитку наукових досліджень, активної інтеграції Інституту в міжнародний науковий та Європейський дослідницький простір та розширення міжнародного співробітництва у науковій, освітній, інноваційній діяльності;

– забезпечення постійного професійного зростання та творчого потенціалу науковців Інституту, досягнення рівня світових кваліфікаційних вимог;

– розширення освітньої та просвітницької роботи у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування.

З метою реалізації місії основними стратегічними завданнями розвитку Інституту слід визначити:

– проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень закономірностей становлення та розвитку державно-правових відносин в Україні, формування та функціонування системи місцевого самоврядування, розроблення нових напрямів наукових досліджень;

– розробка за власною ініціативою та на замовлення органів державної влади, органів місцевого самоврядування концепцій, проектів законів, інших правових актів, проведення наукових експертиз, надання рекомендацій і пропозицій;

– подальша активна участь у конституційній, адміністративній, муніципальній, адміністративно-територіальній та інших галузевих реформах у якості розробника та експерта, активізація співпраці з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також інститутами громадянського суспільства, міжнародними та іноземними організаціями;

– науково-методичне забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом узагальнення державно-правової та муніципально-правової практики, підготовки висновків, рекомендацій, пропозицій;

– розширення міжгалузевої та міжвідомчої співпраці у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування, представництва Інституту у складі консультативних, дорадчих структур державних та муніципальних органів;

– сприяння інтернаціоналізації та інтеграції вітчизняної державознавчої науки у світовий та європейський наукові простори, просування Інституту за рахунок досягнення результатів національного та світового рівнів;

– розширення наукового міжнародного співробітництва, організація та проведення спільних наукових заходів з одночасною активізацією участі науковців Інституту у міжнародних наукових, науково-освітніх та інноваційних заходах;

– трансфер та поширення державознавчих знань, активізація видавничої діяльності, широке використання наявних та розробка нових електронних інформаційних ресурсів;

– забезпечення якісної підготовки наукових кадрів у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування, розширення спектру освітніх послуг, зокрема для осіб з вищою освітою, відкриття спільних з іноземними партнерами освітніх програм, активізація підготовки докторів наук, створення умов для їх академічної мобільності;

– формування іміджу Інституту як провідного вітчизняного наукового центру у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування, популяризація діяльності Інституту у суспільстві та державі.

Діяльність Інституту ґрунтується на таких принципах, як прозорість; законність; актуальність, системність, інноваційність та апробованість наукових досліджень; інтегрованість наукових розробок в освітню сферу; соціальної відповідальності та толерантності.

У своїй діяльності Інститут керується Конституцією України, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Законом України «Про вищу освіту», іншими актами законодавства України, актами Національної академії правових наук України, своїм Статутом, договорами про співробітництво.

 

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З метою виконання статутних цілей і завдань, з урахуванням Стратегії розвитку наукових досліджень Національної академії правових наук України на 2016-2020 роки та відповідно до затвердженої тематики наукових досліджень Інститут забезпечує виконання наступних фундаментальних досліджень:

1) Правові проблеми розвитку державотворчих процесів у контексті конституційної реформи в Україні (2018–2022 рр.);

2) Правове забезпечення публічного адміністрування в Україні (теоретико-правові аспекти) (2018–2021 рр.);

3) Реформа децентралізації публічної влади та удосконалення місцевого самоврядування в аспекті європейської інтеграції України (2018–2022 рр.);

4) Комунальна власність: проблеми правового регулювання та управління (теоретичні та прикладні аспекти) (2018–2020 рр.);

5) Ефективізація юридичних гарантій прав людини в Україні (загальнотеоретичні аспекти) (2017–2019 рр.).

З метою виконання своєї місії та стратегічного розвитку наукової діяльності Інститут вбачає у якості пріоритетних наступні напрями наукових досліджень, включаючи міжгалузеві комплексні дослідження:

у сфері забезпечення розвитку правової системи України

1) Методологічні проблеми дослідження стану правової системи України;

2) Історичні засади формування національної правової системи України;

3) Сучасні тенденції і напрями розвитку правової системи України;

4) Міжнародні стандарти та державно-юридичні засоби забезпечення й гарантування прав людини в Україні;

5) Порівняльно-правові аспекти державно-правових досліджень;

6) Розвиток правової системи України в умовах становлення європейського правового простору;

7) Право і демократія в умовах формування і розвитку правової системи України;

8) Актуальні проблеми забезпечення гендерної рівності в Україні;

9) Механізм забезпечення та реалізації правового статусу внутрішньо переміщених осіб в Україні;

у сфері правового забезпечення державного будівництва та розвитку політичної системи:

10) Конституційно-правове регулювання механізму реалізації публічної влади в Україні;

11) Функціональні та інституційні аспекти організації та здійснення державної влади;

12) Проблеми функціонування органів виконавчої влади та розвитку адміністративно-правових відносин на сучасному етапі;

13) Проблеми удосконалення правового регулювання компетенції органів публічної влади та державно-правової конфліктології;

14) Правове регулювання державної служби в Україні та правові механізми усунення корупційних явищ в системі державної служби;

15) Правові проблеми організації та функціонування публічної служби в умовах розвитку відкритого громадянського суспільства і правової держави в Україні;

16) Європейський досвід державотворчих та правотворчих процесів на тлі національних традицій формування службового права в Україні;

17) Забезпечення результативності та ефективності правових механізмів запобігання корупції у публічній службі в Україні: концептуальні і праксеологічні аспекти;

18) Проблеми та перспективи розвитку політичної системи в Україні;

19) Правове забезпечення політичної та адміністративної реформ в умовах становлення та розвитку сучасного українського конституціоналізму;

у сфері територіальної організації влади та місцевого самоврядування

20) Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні та напрями його удосконалення;

21) Модернізація публічно-владного управління на місцевому та регіональному рівнях;

22) Системно-структурна організація місцевого самоврядування: інституціональний та функціональний аспекти;

23) Удосконалення правового регулювання статусу суб’єктів місцевого самоврядування та форм локальної демократії;

24) Організаційно-правові основи нормотворчості суб’єктів місцевого самоврядування в Україні;

25) Децентралізація влади в умовах сучасного українського унітаризму;

26) Проблеми правового регулювання та забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування;

27) Удосконалення організаційно-правового механізму державного контролю та нагляду за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

28) Проблеми правового регулювання адміністративно-територіального устрою України.

            При плануванні тематики наукових досліджень Інститут виходить із розуміння необхідності загального осучаснення та модернізації наукової діяльності, проведення наукових досліджень із найбільш актуальних проблем державного будівництва та місцевого самоврядування, отримання результатів практико орієнтованого спрямування. З метою подальшого розвитку наукової діяльності Інститутом передбачено здійснення таких заходів:

  • розширення кола як фундаментальних, так і прикладних наукових досліджень, орієнтація на максимальне впровадження їх результатів у державно-правову практику, розвиток міждисциплінарних досліджень держави та права;
  • розширення співробітництва з іншими науковими установами, вищими навчальними закладами та інтеграція у світовий науковий та європейський дослідницький простір;
  • розвиток наукових шкіл Інституту;
  • доведення результатів фундаментальних наукових досліджень до зацікавлених органів влади та інших суб’єктів;
  • розвиток форм взаємодії з замовниками наукових послуг (контрактні дослідження і розробки, грантові проекти);
  • реалізація довгострокових державних науково-дослідних програм;
  • забезпечення сталого обміну знаннями між досвідченими науковцями та молодим поколінням;
  • забезпечення доступу до результатів досліджень широкого кола осіб, створення умов для розвитку «відкритої науки».

 

ЗМІЦНЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ З ОРГАНАМИ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

З метою утвердження Інституту як провідного вітчизняного науково-експертного центру у сфері формування та реалізації державно-правової та муніципально-правової політики вбачається необхідною активізація зв’язків з органами державної влади, органами місцевого самоврядування шляхом:

  • розширення форм співробітництва, у тому числі й договірних, з вищими, центральними та місцевими органами публічної влади;
  • науково-експертне супроводження законопроектної діяльності Верховної Ради України, парламентських комітетів;
  • нарощування частки підготовлених науковцями Інституту авторських законопроектів, підготовлених відповідно до Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
  • науково-методичне забезпечення та надання інших консультативних послуг органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам;
  • участь науковців Інституту у розробці та виконанні регіональних і місцевих проектів та програм, науково-практичному супроводженні та оцінюванні ефективності їх виконання;
  • розширення участі науковців Інституту у діяльності консультативних, дорадчих структур органів публічної влади;
  • ініціювання та виконання спільних науково-освітніх, у тому числі міжнародних, проектів разом з органами публічної влади, державними установами, вітчизняними та іноземними університетами;
  • посилення ролі Інституту у системі підвищення кваліфікації посадових осіб органів публічної влади, депутатів місцевих рад.

 

ІНТЕГРАЦІЯ НАУКИ ТА ОСВІТИ

         Діяльність у даній сфері спрямована на створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу Інституту в освітній та освітньо-науковій діяльності, ефективне використання досягнень вітчизняної та світової державознавчої науки для задоволення потреб суспільства та держави у кваліфікованих фахівцях у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування.

         Освітня діяльність здійснюється на засадах самостійності, незалежності та відповідальності Інституту в організації освітнього процесу, академічної доброчесності, мобільності та свободи.

         Стратегічними завданнями Інституту у сфері інтеграції науки та освіти є:

  • подальший розвиток існуючого доробку якісної підготовки докторів філософії, відкриття докторантури;
  • інтеграція здійснюваних Інститутом наукових досліджень з навчальним процесом на основі розширення учбово-наукової кооперації з провідними партнерами у сфері науки, освіти, публічно-владного сектору і бізнесу; розробка і реалізація міждисциплінарних навчальних і дослідних проектів при підготовці магістрів і аспірантів;
  • розробка рекомендацій щодо визначення змісту компетентностей та кваліфікацій, які набуваються у процесі отримання освіти за напрямами «Муніципальне право», «Службове право», «Публічне адміністрування»;
  • відкриття спільних освітніх, освітньо-наукових і наукових програм за напрямом «Адміністрування місцевого самоврядування» з різних галузей знань;
  • розробка методичних рекомендацій до викладення навчальних курсів в межах освітніх, освітньо-наукових і наукових програм за напрямами «Муніципальне право», «Службове право», «Публічне адміністрування»;
  • створення умов для підвищення кваліфікації викладачів навчальних закладів та наукових працівників за напрямами «Муніципальне право», «Службове право», «Публічне адміністрування»;
  • сприяння залученню науковців Інституту до навчального процесу у вищих навчальних закладах за напрямами «Муніципальне право», «Службове право», «Публічне адміністрування»;
  • спільне з провідними вищими навчальними закладами видання наукової продукції, зокрема, коментарів до законодавства, монографій, енциклопедичної й довідкової літератури, підручників, навчальних посібників та ін.;
  • активна участь у процесі виявлення, попередження та боротьби з плагіатом у освітньо-науковій-діяльності;
  • розвиток системи атестації наукових кадрів шляхом утворення спеціалізованих вчених рад при Інституті;
  • сприяння науковому, у тому числі закордонному, стажуванню аспірантів і наукових працівників Інституту;
  • запровадження конкурсу молодих вчених на кращу наукову роботу з актуальних проблем державного будівництва та місцевого самоврядування, підтримка проектів молодих вчених;
  • подальший розвиток співпраці з вищими навчальними закладами України, розширення спільної видавничої та організаційної роботи, подальша розбудова мережі освітньо-наукових підрозділів Інституту, створення освітньо-наукових центрів з іноземними партнерами.

        

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО НАУКОВОГО

СПІВРОБІТНИЦТВА

         Інститут розвиває міжнародне співробітництво у науково-дослідній сфері з метою інтеграції вітчизняної державознавчої науки у міжнародний науковий та Європейський дослідницький простір, що має сприяти євроінтеграційним прагненням українського суспільства, інтернаціоналізації та покращенню якості наукової діяльності, випереджаючому розвитку вітчизняних досліджень, академічній мобільності.

         Основними сферами міжнародної співпраці є гуманітарні науки, право, освіта, соціальні та поведінкові науки, управління та адміністрація, інформаційні та комунікаційні технології, національна безпека, соціальна робота, громадська безпека.

         Стратегічними завданнями Інституту у розвитку міжнародного наукового співробітництва визнані:

  • забезпечення лідируючих позицій на вітчизняному та світовому ринку фундаментально-прикладних досліджень і розробок у сфері державного будівництва та місцевого самоврядування;
  • забезпечення збільшення кількості наукових публікацій в міжнародно-реферованих виданнях, у тому числі тих, що входять до міжнародних науковометричних баз даних Scopus, Web of Science, поширення публікацій спільно з іноземними партнерами;
  • поступова імплементація міжнародних стандартів дослідницької діяльності, активна участь у створенні та діяльності дослідницьких мереж;
  • ініціювання міжнародних науково-дослідних проектів, у тому числі на грантових засадах, участь у конкурсах на їх виконання, залучення провідних іноземних учених-правників до співробітництва, організація та виконання спільних проектів;
  • поглиблення співробітництва у науковій сфері з науковими колективами та установами ЄС, зокрема країн Вишеградської групи та інших держав, участь у відповідних програмах;
  • запровадження та розвиток зв’язків із міжнародними академічними асоціаціями;
  • підтримання участі науковців у міжнародних короткострокових та довгострокових програмах досліджень і розробках як спостерігачів та співвиконавців, забезпечення стажувань аспірантів та науковців за кордоном;
  • організація і проведення міжнародних наукових заходів, а також сприяння участі науковців Інституту у наукових заходах, що організовуються та проводяться в зарубіжних країнах, з метою публічної презентації результатів науково-дослідної діяльності Інституту.
  •  

Популяризація наукової діяльності у сфері

державного будівництва та місцевого самоврядування

Майбутнє України як європейської держави з усталеними традиціями демократії та верховенства права, її спроможність до економічного, соціального, культурного зростання залежать від того, наскільки ефективно будуть вирішені завдання розвитку правової та політичної систем, розв’язані правові, інституційні, функціональні проблеми публічно-владного управління. На етапі системної модернізації публічно-владного механізму очевидним стає той факт, що цілеспрямований та комплексний характер державотворчих перетворень не може бути забезпечений поза чіткої та всебічно обґрунтованої наукової основи. При цьому юридична наука має відігравати вирішальну роль, виробляючи ідеологію права, опрацьовуючи його цілі, функції та принципи, формуючи нові юридичні конструкції, прогнозуючи еволюцію державно-правового життя, завдаючи високі стандарти нормопроектувальної, нормотворчої та правозастосовної діяльності.

Інститут вбачає свою роль у популяризації наукової діяльності в сфері державного будівництва та місцевого самоврядування у виконанні наступних завдань:

  • популяризація результатів наукових досліджень Інституту, доведення їх до відома органів державної влади, органів місцевого самоврядування, територіальних громад, наукової спільноти, громадськості;
  • активізація участі науковців Інституту у діяльності консультативно-дорадчих органів, міжнародних, державних, регіональних заходах наукового, освітнього, експертного характеру, що ними проводяться;
  • розширення тематичного циклу видань для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, територіальних громад, різних категорій представників громадськості»
  • посилення публічності результатів наукової діяльності, моніторингу спроможності та результативності розв’язання актуальних суспільних та державних проблем;
  • збільшення кола міжнародних наукометричних баз, в яких індексується періодичне видання Інституту, розсилка його до бібліотек провідних університетів світу;
  • забезпечення правової охорони об’єктів інтелектуальної власності, створюваних Інститутом, формування умов для їх використання та комерціалізації;
  • розширення обміну виданнями та іншими видами інформації з науковими установами, вищими навчальними закладами, інформаційними центрами, бібліотеками та іншими вітчизняними та зарубіжними закладами та організаціями;
  • використання існуючих та розробка нових електронних наукових та освітніх ресурсів, розвиток інформаційних ресурсів, розширення спеціалізованих баз даних;
  • сприяння підвищенню престижу наукової праці, зростанню соціального та матеріального забезпечення науковців;
  • розширення джерел фінансування наукової діяльності, посилення роботи з надання консультативних послуг юридичним та фізичним особам за господарськими договорами, взаємодія з недержавними організаціями, що здійснюють фінансову підтримку науково-дослідної діяльності
  • реалізація ефективної кадрової політики в Інституті, яка спрямована на стимулювання постійного підвищення професійної майстерності, кар’єрне зростання науковців, створення сучасних комфортних умов для праці та відпочинку, впровадження системи додаткового стимулювання за критеріями успішності наукової діяльності;
  • подальше спрямування діяльності Інституту на формування власного імені та репутації, стимулювання науковців Інституту до академічної активності, мобільності та доброчесності;
  • активізація залучення до наукової діяльності талановитої молоді, сприяння міжнародним обмінам, стажуванню, а також фінансовій підтримці молодих науковців через гранти, премії, стипендії державних, зарубіжних і міжнародних установ та організацій;
  • активна співпраця з громадським сектором, розширення просвітницької діяльності серед учнів, молоді, студентів, внутрішньо переміщених осіб, соціально незахищених та інших верств населення;
  • підвищення ефективності використання можливостей веб-сторінки Інституту, соціальних мереж, засобів масової інформації у висвітленні діяльності Інституту, результатів здійснюваних ним наукових досліджень.

 

ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ

Реалізація Стратегії передбачає залучення у якості виконавців та стейкхолдерів широкого кола суб’єктів:

  • Інститут: наукові працівники, аспіранти, наукові підрозділи, навчально-наукові лабораторії та інший персонал;
  • Національна академія правових наук України;
  • Органи державної влади, їх посадові особи;
  • Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи;
  • Асоціації органів місцевого самоврядування;
  • Професійні та громадські організації;
  • Вищі навчальні заклади;
  • Засоби масової інформації;
  • Міжнародні та зарубіжні організації, фонди, їх представництва;
  • Всеукраїнські, регіональні та міжнародні дослідницькі мережі;
  • Вітчизняні та іноземні суб’єкти підприємницької діяльності.

Діяльність Інституту, як державної наукової установи, оцінюється відповідно до затвердженої Міністерством освіти та науки України Методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ.

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

         Стратегія розвитку Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України на період 2018-2022 роки схвалюється Вченою радою Інституту, затверджується Президією Національної академії правових наук України та вводиться в дію наказом директора Інституту.

         Зміни та доповнення до цієї Стратегії схвалюються Вченою радою Інституту та вводяться в дію наказом директора Інституту.